У мене ВІЛ і мені є що сказати
Це маленький монолог від дівчинки, у якої є ВІЛ. Він не про жалість і не про смерть. Він про реальність і те, що проходить кожен підліток із ВІЛ.«Де ти бачила, щоб із ВІЛ жили більше року?»Він абсолютно раптово увірвався в моє життя. Без запрошень і попереджень.Зовсім неважливо як, коли і з якими намірами. Він з’явився так, як і міг піти, але я все ще відчуваю його холодне дихання на своїй шкірі. І буду відчувати до кінця своїх днів. Та сама…