Заціни, ми вже 12 000 консультацій провели

Моє тіло – моя справа. Про аборти і причому тут туризм?

Обновлено

Аборт завжди роблять жінці і його наслідки теж завжди переживає жінка. Здавалося б, питання «робити або не робити аборт» має бути теж вибором жінки, але, на жаль, у багатьох країнах із консервативним урядом вони заборонені (або дозволені тільки за медичними показаннями) і права на такий вибір у жінок там немає. 

Хто виступає проти абортів і навіщо?

Такі організації й люди називаються «пролайфери» і вони аргументують свою точку зору тим, що:

а) аборти – це гріх і взагалі проти церкви;
б) кажуть, що ембріон теж має право на життя і відчуває біль;
в) аборт – це вбивство людини.

Вони вважають, що, якщо дівчина завагітніла від ґвалтівника, то дитина не винна в цьому і вагітність повинні зберегти. Навіть якщо вони таким способом хочуть підвищити народжуваність, жінок знову ніхто не питає, як вони б хотіли розпоряджатися своїм тілом і часом.
Чому дівчина повинна нести відповідальність за те, що чоловіка не навчили не ґвалтувати людей? Пролайфери ще подають в уряд законопроекти, які б забороняли аборти й по медпоказаннях теж, а іноді (як, наприклад, у Польщі) вимагають кримінальної відповідальності за аборт для матері й лікаря.

Пройдемося проти пролайф-аргументів:
а) у нас у світі в основному світські держави й релігія теж повинна модифікуватися, у тому вигляді, якою вона була в Середньовіччі, уже складно збалансовано існувати;
б)
вважається, що плід відчуває біль із 24 тижні, а аборти за власним бажанням можна по світу до 12 тижня;
в) ні в жодному законодавстві, де добровільні аборти дозволені до певного терміну, аборт не визначається як вбивство.

В цілому проблема аргументів пролайферів у тому, що вони короткострокові – вони засуджують аборти, не враховуючи мільярд причин і наслідків. « Вагітність неповнолітніх і зовсім тема не для довгих розмов. Якщо ви як мати й батько не змогли знайти часу для гідного виховання своєї дитини й несподівано виявилися бабусею з дідусем, дайте реалізуватися цим планам». Вони не говорять про те, що робити далі, а тиснуть на почуття провини – дівчині за коротку спідницю або татові з мамою за погане виховання, але ніколи не насильнику.

Чому в розвинених демократичних світських країнах аборти дозволені і про що говорить позитивний досвід?
Проблема в тому, що вони будуть існувати завжди, й ось парадокс – щоби реально знизити кількість абортів, їх не можна забороняти. Аборти все одно будуть відбуватися, тому що «робити чи не робити» завжди було складним рішенням, яке приймає жінка залежно від її життєвої ситуації – чи втратить вона роботу, чи буде їй, чим годувати дитину, чи є в дитини батько, чи піклується вона зараз про батьків та інше-інше. Якщо ситуація не дозволяє зберегти вагітність, вона знайде спосіб від неї позбутися і, як результат, буде більше нелегальних небезпечних підпільних абортів і абортний туризм, коли дівчата їдуть в іншу країну тільки для того, щоби перервати вагітність (як, наприклад, у Польщі та Північній Ірландії). За оцінками ВООЗ у світі відбувається 25 мільйонів небезпечних абортів на рік.      

Тетяна Ніконова пише : «Відстаньте від наших маток, дістали. Щоб абортів було менше, необхідно менше небажаних вагітностей». Не замітайте наслідки, а боріться з першопричиною. А потрібно менше небажаних вагітностей – зробіть населенню вільних доступ до контрацепції та інформації про вагітність і секс. Попереджений – значить, озброєний! :) У людей буде можливість дізнатися, як працюють презервативи, чому календарний метод – поганий варіант, як відбувається зачаття й у цілому підвищиться рівень сексуальної грамотності – а в країнах, де тема сексу не табуируется, контрацепція доступна і про неї знають із молодшого шкільного віку, немає проблем із нелегальними абортами і високої захворюваності ІПСШ. До речі, про ІПСШ – вагітність зазвичай настає після незахищеного сексу, як і передача, наприклад, ВІЛ, тому проблеми абортів і таких захворювань сильно пов’язані. 

На жаль, ми, жінки, вцілому програємо по темі свободи вибору щодо наших тіл і особливо Незалежності в нашому репродуктивному здоров’ї, а рішення про нього зазвичай приймаються чоловіками в уряді й сім’ях. Я ось думаю, що це справжня дискримінація. Аборт – це справа тільки вагітної жінки, її тіло – її справа. Фемінізм і секс-просвіт йдуть у цій темі (як і в багатьох інших) в одному напрямку і я цьому дуже рада.

Авторка: Настя Алексєєнко

Вам может понравиться

Leave a Reply

Your email address will not be published.