Напевно, ви вже бачили інтерв’ю київської і пітерської команд проєкту # questHIVtest. Але ось і настав час познайомитися з підлітками з Казані. Ми взяли міні-інтерв’ю в Тимура й Сашка, вийшло дуже навіть кумедно. Читайте!
Чим зацікавив тебе проєкт # questHIVtest, і чому ти вирішив приєднатися?
Тимур, 17 років:
Я довгий час займався активізмом за темою ВІЛ/СНІД, а потім мені сподобалася ідея проєкту # questHIVtest самому перевіряти пункти тестування на ВІЛ у СНІД-центрах, лікарнях і поліклініках. А що на рахунок T-map – це відмінна можливість реалізувати активність підлітків і заодно створити круту карту.
Саша, 18 років:
# questHIVtest – це крутий проєкт, який змушує мене рухатися. Він зацікавив мене, тому що я й так люблю гуляти містом, але іноді піднятися з дивана без мети досить складно. # questHIVtest відмінно мотивує, адже перевірка пунктів тестування – це дуже корисна справа, а з Т-map я вивчаю інші міста й місця, цікаві саме підліткам. Це краще, ніж просто карти Google!)
Що в # questHIVtest тобі подобається найбільше?
Тимур, 17 років:
Дуже добре, що підлітки, які не знають, де в найближчому місці можна протестуватися на ВІЛ, можуть зазирнути до нас на карту й побачити, де здають кров безплатно і, найголовніше, анонімно.
Саша, 18 років:
Мені подобається, що в роботу над проєктом залучені реальні люди. У нашій команді зібрані абсолютно різні хлопці, і всі ми об’єднані однією метою.
З якими труднощами у # questHIVtest ти стикався?
Тимур, 17 років:
Не у всіх лікарнях можна здати аналіз анонімно, а в деяких взагалі не можна пройти тест. Якщо таке відбувається – відразу ж направляють у СНІД-центр.
Саша, 18 років:
Іноді важко дістатися до пункту тестування, для перевірки доводиться їхати в зовсім незнайомі райони.
Розкажи будь-яку історію, пов «язану з # questHIVtest.
Тимур, 17 років:
Одного разу я пішов перевіряти одну з лікарень міста неподалік від мого будинку. Коли я питав у реєстратурі, чи можна в них здати тест на ВІЛ, усі люди навколо подивилися на мене, як на останню людину. У їхніх очах я побачив страх і боязнь за своїх дітей. Мені стала цікава їхня реакція, тому я повторив питання ще раз, повернувся до більшого натовпу матусь із дітьми й голосно чхнув у їхній бік. Це треба було бачити! Майже всі відразу ж почали метатися обабіч і шукати «незаражене місце». «АДЖЕ ЦЕ СНІД! МИ ПОМРЕМО! " – почув я збоку. Вони зробили мій день. Додому я пішов дуже веселим.
Саша, 18 років:
Гуляв я в центрі міста з друзями, після чого мені потрібно було поїхати перевірити пункт у зовсім іншу частину міста. Відверто кажучи, їхати було дуже лінь. І найприкольніше, що не довелося, тому що я помітив мобільний пункт, прямо в центрі міста. Це була якась акція «Росія тестуйся» від того самого медзакладу, у який я збирався їхати. І там були всі ті фахівці, яких мені потрібно було перевірити.
Заповнюй анкету на нашому сайті і ставай частиною проєкту!
