Під час розкопок в Антарктиді вчені змогли з’ясувати, на що був схожий спів перших птахів і динозаврів, повідомив журнал Nature.
Франц Голлер з університету Юти в Солт-Лейк-Сіті разом зі своїми колегами виявив останки прямого родича сучасних пернатих – Vegavis iaai, – який жив у часи мезозою за полярним колом.
Останки доісторичної істоти відмінно збереглися. Це дозволило дослідникам розглянути не тільки кістки й пір’я, а й відбитки м' яких тканин. За допомогою томографа Голлер зміг вивчити будову сирінкса – голосового органу птахів.
Порівняння цього органу стародавнього птаха із сучасними дозволило вченим встановити, що він практично однаковий із сирінксом гусей, качок та інших птахів без співочих навичок. Виходячи з цього Голлер стверджує, що Vegavis iaai як мінімум могла крякати й гудіти.
Зазначено, що в динозаврів такого органу немає. Відповідно, вони могли лише видавати гортанні звуки, не розкриваючи рота.
Автори статті стверджують, що вміння видавати складні звуки, на зразок трелів, могло стати одним із ключових факторів розвитку птахів і еволюційною перевагою порівняно з іншими видами архозаврів.
У липні 2016 року вчені дізналися про те, що динозаври не ревіли, розкривши пащі, а буркували й курликали з закритим ротом, подібно до сучасних птахів. Багато динозаврів також роздували шиї і видавали курликаючі звуки для залучення самок і відлякування конкурентів. Найближчим аналогом серед сучасних птахів можуть бути страуси.
